Як творчість допомагає донецькій родині пережити втрату рідного дому

  • 28 серп. 2018 11:03
  • 1391
    • Новина Як творчість допомагає донецькій родині пережити втрату рідного дому Ранкове місто. Кропивницький
     
    До Кропивницького у 2014 році переїхала сім’я переселенців з Донецька. Про це пише сайт gazeta.ua
     
    Вчитись малювати можна у будь-якому віці. Це заняття допоможе пережити тяжкі часи та кардинальні зміни в житті. Починати варто з акварелі, але треба купити гарну фарбу й спеціальний папір. Допомогти освоїти мистецтво можуть місцеві професійні художники та викладачі художніх студій. Про це Gazeta.ua розповідає Інна Вішневська з Донецька. У 2014 році вона з чоловіком та чотирма дітьми переїхали до Кропивницького.
     
    "Почала малювати через великі зміни в житті, хотіла повернути душевний спокій. У будинок в Донецьку потрапив снаряд, та він повністю згорів. Тепер нам нікуди повертатись, - ділиться Інна, - Треб було взяти себе у руки та бути прикладом для себе та дітей".
     
     
    Спочатку довелось придбати пензлі, фарби, полотна та інші художні матеріали. Один тюбик масляної фарби коштував 60 гривень. Щоб навчитись малювати, відвідувала приватні заняття у художників.
     
    "Більше працю з маслом. Малюю усе, не можу сказати, що щось більше подобається. Є і натюрморти, архітектура, море і квіти, - розповідає Інна, - Є картини, що малюю тільки вдома. Там є свій куточок для творчості. Але усі матеріали та малюнки розкладені по коробках, бо орендуємо будинок і можемо у будь-який момент переїхати".
     
    У місцевій бібліотеці Чижевського відвідує лекції, творчі зустрічі з художниками, виставляє свої роботи. Долучилась до спільноти художників-аматорів "Муза" під керівництвом талановитої місцевої художниці Ольги Краснопольскої. Продовжує вчитись малюванню та зараз має своїх учнів серед дітей.
     
     
    "Можу три-чотири години малювати з дітьми. З ними також вчусь. Шукаю додаткову літературу, щоб розповісти їм щось цікаве. Малюємо героїв мультфільмів, графіті і аніме. До кожного потрібен індивідуальний підхід, - розповідає Інна. - Є хлопчик, який постійно заповзає під стіл малювати. Сідаю біля нього та як у халабуді малюємо. З іншими виїжджаємо на пленер чи виходимо на вулицю. Є ті, що гарно малюють тварин, але не можуть намалювати м'яч. І навпаки".
     
    Вчить дітей від 5 до 15 років. Є заняття, що проводить як волонтер. Є приватні заняття у місцевій галереї "Елисаветград".
     
    "Починати вчитись потрібно з акварелі. Раджу купувати одразу гарні фарби та спеціальний папір. На поганому папері та з дешевою канцелярською фарбою не буде гарного результату. Дитина може втратити інтерес, - зазначає Інна, - Це все одно, що казати "Нехай спочатку на поганому велосипеді вчиться, а потім купимо гарний". І дитина бере у руки той велосипед: там скрипить, там не дістає до педалі. Отримуємо сльози та розчарування. А коли подарувати новий гарний велосипед - дитина коліна у кров розіб'є, але навчиться на ньому їздити".
     
     
    Малює вже три роки, по 4-5 годин щодня. Почала отримувати приватні замовлення на подарунки. Загалом, створила понад 90 робіт та взяла участь у восьми виставках, одна з яких проходила у державній галереї імені Петра Оссовського.
     
    "Багато переселенців-друзів привітала з новосіллям картинами. У Миколаїв відправила картину у стилі Провансу з лавандою. У Київ поїхали орхідеї, - розповідає Інна, - Робила картини-обереги. Це моя особиста розробка. Беру різні цінності для родини та об'єдную їх у картині. Наприклад, гороскопи, щасливі числа, квіти чи рослини, що відносяться до цих людей, перші літери імен та прізвищ, номер дому та квартири".
     
    Два роки тому Інна створила свою картину мрії. Для неї її діти подарували найбільше полотно, що знайшли у місті, розміром метр на півтора.
     
    "Намалювала свою мету та мрії на картині. На той момент ті речі були актуальними. Зараз би щось додала, - ділиться Інна, - Хотіла б відкрити свою невелику студію чи багетну майстерню. Де навчала б дітей та просто займалась творчістю. Але поки це залишається у мріях".
     
     
    43-річна Інна Вишневська мама чотирьох дітей. У Донецьку родина мала свій двоповерховий будинок недалеко від аеропорту. У 2014 році поїхали до Кропивницького через бізнес чоловіка. Сподівались перечекати на мирній території, поки закінчаться обстріли. Зараз Інна готується до виїзної виставки робіт до Олександрії та у Києві. Восени планує виставку дитячих робіт у місті та участь дітей у міжнародних конкурсах.
     
    У Луцьку чотири місяці навчали підлітків у школі підприємців "Енергія змін". У журі були місцеві підприємці. Вони ж і допомогли з подарунками та головним призом – 1000 грн на розвиток кращої бізнес-ідеї.
     
    Автор: Анна Дерев'янко
     
    Нагадаємо: Національний мистецький фестиваль «Кропивницький – 2018»: Що? Де? Коли?